Макет двох затоплених сіл зберігається в музеї на Черкащині

Макет двох сіл, затоплених 60 років тому водами Дніпра, зберігається в одному із музеїв на Черкащині. Аби відродити пам’ять про колишню архітектуру та побут, його створили за спогадами очевидців. З одним із них кореспонденти Суспільного поспілкувалися напередодні річниці будівництва Кременчуцького водосховища.

Родина Івана Литвиненка була однією з тих, кому довелося залишити рідне село – стару Сагунівку та будувати дім у новому. Чоловік згадує, тоді йому було 13 років.
«Відразу пройшла мова про те, шо буде виселятись старе село сюди на верх. Зразу люди сприйняли якось так… неоднозначно. Ну а потім у сільському будинку культури, не просто клуб, а будинок культури, була сходка, ознайомили нас з тим планом переселення.
Куток, де я проживав, то так же само люди ті, шо там жили, так же само люди тут знаходилися.»

Іван Микитович на власному подвір’ї вирощує квіти, дерева – у його садку їх з десяток, має господарство. Чоловік розповідає – і 60 років потому спогади з дитинства нагадують йому про першу домівку.
«Уві сні приходить стара хата. Сниться, що, наприклад, пасемо корів, граємо у війнушки. Переярки там до степу. Цікаво було, зелено було.»

Нині на цьому місці Сагунівський пляж. 60 років тому саме тут розташовувалися два села – стара Сагунівка та Ломовате. Єдина згадка про них – макет, який зберігається у народному музеї села Сагунівка.

Ніна Кононенко, завідувачка народного музею Сагунівки, розповідає: «Тут просто були степи. Не було нічого. Люди повністю почали будуватися, ну, на голій землі.
Хоча, звичайно старожили сіл пам’ятають стару Сагунівку, Ломовате і згадують з болем, відчаєм, з гарними споминами, бо кожному хотілося б жити на тій землі, де народилися, звичайно.»

Зі слів завідувача кафедри археології та спеціальних галузей історичних дисциплін Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Анатолія Морозова, необхідність створити Кременчуцьке водосховище виникла через нестачу електроенергії.

«У повоєнну добу – це страшний дефіцит. Можливо не всі знають, коли була утворена Черкаська область, відразу постало питання, що тут абсолютно немає джерел живлення електроенергією для обласних установ.
І на оцій повній безвиході вхопилися за ідею, порівняно, швидкого забезпечення електроенергією за рахунок створення гідроелектростанцій. Перша – Каховська була, друга стала Кременчуцька.»

Анатолій Морозов каже, що зону затоплення водами Дніпра можна було зменшити наполовину.