У кризовий період медіа можуть як і допомогти, так і нашкодити. Завдяки ефективній комунікації можна запобігти та зменшити поширення епідемії, пояснити, що робити людям, які захворіли на COVID-19. А також уникнути паніки серед населення.
Читайте також: Як суспільні мовники працюють під час пандемії COVID-19
Завдання ЗМІ під час пандемії:
Поінформованість зменшує вплив надзвичайної ситуації на роботу медичних служб. Цей фактор може вберегти життя багатьох.
Водночас недостатня кількість точної та надійної інформації під час пандемії може призвести до чуток і дезінформації. Паніка й хаос — спільники епідемії, також вони можуть спричинитися до звинувачення суспільством людей, які захворіли на COVID-19.
Читайте також: Що слухати на UA: Радіо Промінь на карантині
ВООЗ закликає журналістів робити акцент на важливості запобіжних заходів та своєчасного виявлення хвороби й лікування. Також фокусуватися на позитиві та підкреслювати ефективність раннього тестування за наявності симптомів захворювання.
Як потрібно писати про коронавірус (рекомендації ВООЗ та BBC):
Водночас у МОЗ просять журналістів змістити акцент і не наголошувати на загрозах та негативних наслідках. Звісно, про це варто говорити, але збалансовано, в іншому випадку це може посіяти паніку.
Нагадаємо, UA: ХЕРСОН зняв серію відео «STOP коронавірус» із рекомендаціями, яких заходів безпеки дотримуватися в транспорті, на роботі та в магазинах, аби запобігти поширенню COVID-19. А UA: ЛЬВІВ запустив короткі ролики-експлейнери, де на поширені запитання про COVID-19 та карантин відповідають медики, психологи, освітяни, банкіри, посадовці й профільні експерти.