Інформування призвело до змін: добірка матеріалів Суспільне Черкаси
Щоб відбулися зміни — проблему мають побачити. Саме цим керуються журналісти Суспільне Черкаси, коли їх запрошують розповісти історії, які потребують розголосу. Інколи зібрана нами інформація спонукає людей надати допомогу чи прихистити тих, хто потребує турботи і любові. До Дня журналіста ми зібрали добірку сюжетів Суспільне Черкаси, де озвучені питання отримали відповіді.
Читайте також: Документальний проєкт «Підрив Каховської ГЕС: рік після теракту» — прем’єра на Суспільному
- Миколка народився під час війни, з вадою стравоходу і серця. Біологічні батьки відмовились від нього і залишили в лікарні. За державний кошт хлопчика прооперували, а Суспільне Черкаси зняли сюжет про дитину. Саме цю історію побачила родина з Краматорська, яка вимушено переїхала на Черкащину, щоб врятуватись від війни. Порадились і ухвалили рішення всиновити хлопчика, бо діти мають рости в любові, особливо під час війни.
«Під час зйомки сюжету про навчання патронатних сімей фахівчиня соцслужби обмовилася у коментарі про сім’ю переселенців, яка планує усиновити хлопчика Миколку. Я відразу зрозуміла, що це саме той покинутий Миколка, про якого ми вже робили сюжет. Взяла контакти батьків і домовилась про зустріч. З’ясувалося, що історію покинутого немовляти вони почули із сюжету Суспільного, порадились і вирішили взяти опікунство над ним, з подальшим усиновленням. Я дуже тішуся, що наша робота допомогла Миколці», — ділиться кореспондентка Суспільне Черкаси Вікторія Гончарук.
- Серія репортажів про сільські бібліотеки переросла в акцію поповнення фондів книгами. Після виходу сюжету в ефір, книги надсилали поштою, привозили, передавали знайомими.
«Завдяки нашому сюжету про цю сільську бібліотеку на Черкащині дізналися люди з усієї України. І з усієї України почали надходити найрізноманітніші книги. Нові, сучасні, величезні, фантастичні та цікаві видання, яких без підтримки цих людей бібліотека ніколи б не побачила, — згадує завідувачка редакції контенту Суспільне Черкаси Ірина Філенко. — Я була вражена величезною підтримкою українців, коли вдруге зайшла до сховища, в якому пані Світлана розмістила надіслані книги. Переді мною стояла вже зовсім інша людина замість зажуреної бібліотекарки. Заклад розбагатів сотнями нових цікавих книжок, які жінка була готова запропонувати усім охочим».
- Пес Рекс протягом восьми років щодня приходив до берега Дніпра, сподіваючись на повернення свого господаря, який загинув. Захворів на хворобу Лайма. Небайдужі пролікували Рекса, а волонтер Сергій Залізняк розповів Суспільному про цей випадок. Згодом у соціальних мережах його історію побачила родина Гоменюк і забрала Рекса до себе.
«Він потребував родини, без якої б не вижив, а я хотіла продовжити його історію.
Зв’язавшись із волонтерами та створивши матеріал, мені лишалося лише активно поширювати історію Рекса в соціальних мережах та розповідати всім знайомим про нього. На щастя, нова родина знайшла Рекса за декілька днів після випуску сюжету.
Востаннє коли я його бачила, він, здається, був найщасливішим собакою на світі» — розповіла Наталія Черкашенко, кореспондентка Суспільне Черкаси.
- Член полтавського волонтерського корпусу «Все буде Україна» Олександр Каніболоцький втретє від початку повномасштабного вторгнення відправився в веломарафон, щоб зібрати кошти для українських захисників, проте чоловік не розраховував на великий збір, бо упевнений, що таким, як він донатять мало. Відео Суспільне Черкаси про волонтера побачив юрист Євген Пронін і вирішив допомогти йому зібрати гроші для ЗСУ. Спільними зусиллями вдалось зібрати 1 мільйон 21 тисячу гривень. На той момент Олександр Каніболоцький подолав половину свого веломарафону, лишилось ще 500 кілометрів.
«65-річний чоловік в сандалях, із 40-річним велосипедом, зібрався проїхати 1000 кілометрів, аби зібрати кошти для ЗСУ, — ділиться думками кореспондентка Суспільне Черкаси Наталія Черкашенко. — Слова пана Олександра мене, як і багатьох українців, розчулили: "Таким, як я, багато не донатять". Він був упевнений, що збере не більше 5 000 гривень, а зараз на його рахунку — більше мільйона. Цій історії надали розголос найвідоміші українські інфлюенсери та волонтери. До збору долучилися Ігор Лаченков (Лачен) та Артем Довбик. І я невимовно щаслива, що зробила свій невеличкий внесок, аби пан Олександр був почутим. Він писав мені слова подяки за допомогу, але насправді — це він допоміг мені й нагадав, чому я в журналістиці».
Читайте також: Чубаров, Плохій, Сушкевич, Дронь, Савка — знакові розмови травня на Радіо Культура
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
Оперативні та перевірені новини про Черкаси та область — на цифрових платформах:
Телетрансляцію Суспільне Черкаси та радіоефір Українського Радіо Черкас онлайн шукайте на сайті філії.