70 років від першого радіоефіру в Черкасах: спогади радійників
70 років тому, 31 січня 1954 року, відбувся перший ефір радіо у Черкасах. За цей час радіостанція змінювала декілька назв: Інформаційний відділ обласного управління культури, Обласна редакція радіомовлення, Черкаський обласний комітет з радіомовлення та телебачення, радіо «Рось». Сьогодні — Українське Радіо Черкаси — частина великої команди Суспільного Мовлення.
Своїми спогадами про роботу радіо в різні часи з нами поділилися диктори і журналісти.
Читайте також: Суспільне Мовлення стало членом Міжнародного інституту преси
Дикторка Тамара Кулик згадала, як вона вперше прийшла у радіостудію і чому залишилась працювати надовго: «У 1963 році мене запросили на радіо читати вірші, тоді, навчаючись у школі, я не тільки читала вірші для програм, а й заміняла дикторку, коли та пішла у відпустку, мені довіряли прямий ефір. Після закінчення школи, у вересні 1964 року, мене вже офіційно запросили працювати на радіо. Дуже цікаво було спілкуватися з колегами — дуже активними були. Спочатку в ефір виходили через Київ, згодом мовлення відбувалося безпосередньо із Черкас».
Василь Марштупа долучився до колективу в 1988 році. Каже, був вчителем музики у селі, по радіо почув оголошення про конкурс на посаду диктора і вирішив спробувати свої сили.
«Я відчував певний потенціал — думаю, піду спробую. У день, коли відбувалися проби, записав новини, які вийшли того ж дня в ефір. Тут я розкрив свої можливості. Був диктором, готував привітальні програми, — згадує Василь Марштупа. — Студія була затишною: стояло два мікрофони, два столи. Як правило, ранкові ефіри ми проводили наживо, були і вечірні новини, програми про людей, музичні програми. З гостями ми, диктори, не проводили ефірів, це робили журналісти».
Вадим Радіонов, інженер, долучився до команди у 1993 році, нині він продовжує працювати на Українському Радіо Черкаси. Пригадує, як у 90-і записували ефіри на магнітофон.
«Коли ведуча чи гостя помилялася, “лєнту» (плівку із записом — ред.) різали, потім склеювали скотчем — це був “кровний” монтаж. Потім з’явилось інше обладнання, “безкровне”, з часом перейшли на сучасні технології. Це зараз у нас автоматизація, запрограмували — і програма сама виходить у заданий час. А тоді треба було наживо, вручну натиснути кнопку “Play”», — каже він.
У 1995 році прийшла в колектив радіо і Галина Компанієць.
«Я прийшла до головного редактора і сказала, що хочу працювати на радіо і прошу дати мені завдання, щоб себе спробувати. Вона посміхнулась і сказала: “Добре, пиши”. “А про що?” — спитала я. Відповіла: “Про що завгодно”. Це був такий випробувальний елемент, чи вмію я шукати теми і писати. І свою першу пробну інформацію я написала про автостанцію. Мені почали давати завдання, я пробувала, дописувала. Коли в мене закінчилось навчання в інституті, на радіо був період відпусток, і мені зателефонувала Олександра Степанівна Рогульська (тоді — головна редакторка радіо) і запропонувала роботу на пів ставки. Це був феєрверк емоцій. Я навіть не уявляла, що робота може приносити стільки задоволення», — поділилася своїми відчуттями пані Галина.
Анна Іщенко підлітком заслуховувалась казками, що звучали на радіо, а коли у 2016 році потрапила сюди на роботу, познайомилася з дикторкою, яка їх читала.
«Саме Ольга Володимирівна Троценко, яка читала ці казки, мене вчила працювати з голосом, начитувати тексти на радіо. Я починала з новин, а потім вже й програми робила. Була гарна якість звуку, але апаратура аналогова, вінтажна, я б сказала. Проблем великих технічних не було, нам і на тій техніці вдавалось робити гарні матеріали», — розповіла продюсерка прямих включень Суспільне Черкаси Анна Іщенко.
Читайте також: 10,5 тисяч користувачів Суспільне Медіатека — за перші два місяці роботи платформи
«За ці роки робота радійників змінилася, — зазначає випускова редакторка Українського Радіо Черкаси Альона Ніколенко. — Нині з впровадженням цифровізації, ми можемо писати гостей за допомогою смартфонів чи месенджерів. Змінилися підходи до виготовлення програм, зараз це прямі ефіри з гостями, а запитання наші слухачі пишуть на студійний вайбер. У студії зробили ремонт, обладнали її сучасною технікою. За ці 70 років змінилось багато, але є стала величина — повага журналістів до своєї аудиторії. Ми завжди готові інформувати наших слухачів про актуальні події регіону».
Послухати, як колеги згадують свої перші робочі дні можна за посиланням.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатеку — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
Оперативні та перевірені новини про Черкаси та область — на цифрових платформах:
Телетрансляцію Суспільне Черкаси та радіоефір Українського Радіо Черкас онлайн шукайте на сайті філії.