«Є прості й доступні для більшості українців речі, які ми можемо робити разом, які гуртують й підносять нас як націю» - Олена Баніна

«Є прості й доступні для більшості українців речі, які ми можемо робити разом, які гуртують й підносять нас як націю» - Олена Баніна

8 лис. 2019

8 листопада у Черкаській філії Суспільного писали ХІХ Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. До команди UA: ЧЕРКАСИ приєднались освітяни та учні Черкаської СПШ № 20. Учасники акції поділились враженнями про написання диктанту.



Олена Баніна, продюсерка UA: ЧЕРКАСИ:
«Є прості й доступні для більшості українців речі, які ми можемо робити разом, які гуртують й підносять нас як націю. Прикладне значення диктанту теж не варто применшувати, бо для кожного з нас — це можливість перевірити власну грамотність, а в період введення в дію нового правопису ще й зрозуміти, наскільки ти встигаєш реагувати на зміни. Погодьтесь, для працівників медіа це надзвичайно важливо».

 


Галина Компанієць, редакторка творчої групи «Ранок»:
«Правду сказала ведуча Українського радіо, коли читає Авраменко, помилки зробити важко. Єдине на чому я зупинялася - як написати правильно «Київський інститут кібернетики». Вагалася які слова починати з великої літери. Враження від написання були тільки позитивні».

 


Оксана Іванченко, доцентка кафедри видавничої справи, редагування і теорії інформації Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького:

«Скільки разів я писала зі студентами радіодиктанти, точно згадати уже не можу - 5-7 разів. Найбільше запам’ятався останній, мабуть, тому, що тут новації правопису. Це досить ефективно вплине на те, щоб їх запам’ятовувати».



Наталія Семенова, заступниця директора з навчально-виховної роботи Черкаської СПШ №20:
«Диктант здався складнішим, ніж тогорічний. Мені писати не було складно, тому що я вчитель української мови, володію матеріалом, але за дітей  хвилювалася. Та вони молодці, справились. Ми запропонували прийти до Черкаської філії Суспільного писати диктант призерам міських конкурсів і олімпіад. Думаю, їм варто мати й такий досвід. Але охочих було набагато більше. Новий правопис я вивчала і, не зважаючи на те, що ми працюємо за старими підручниками, починаючи вже з 6-го класу я намагаюся викладати дітям за новим правописом».

 


Ольга Ліходькіна, учениця Черкаської СПШ № 20:
«З диктантами я трохи не дружу, інколи багато помилок роблю. Цей диктант був досить складним. У мене найбільші сумніви виникали щодо написання назв. Я не знала, де правильно поставити великі літери, також були проблеми з тире. Все залежить від практики, треба більше вивчати правила, щоб розуміти це, й частіше тренуватися. Взагалі Олександр Авраменко диктував дуже зрозуміло. Я думаю, якби я ознайомилась з його диктантами в інстаграм та на ютуб-каналі, то я б краще написала».

 



Темченко Яна, учениця Черкаської СПШ № 20:
«З якими думками прийшла писати диктант? Я йшла з метою написати із почуттям патріотизму. Це та мить, коли весь народ, вся країна єднається — незалежно від того в якому куточку світу ти живеш. Мені сподобалося. Це був мій перший диктант на День української писемности та мови та надалі я буду приєднуватися до диктантів національної єдності. Складно було там, де відчувалось, що це новий правопис, наприклад «писемностИ», «вебкамера».

Нагадаємо, ХІХ Всеукраїнський радіодиктант національної єдності організовано Суспільним мовником України. Його зачитав доцент Київського університету імені Бориса Грінченка, автор шкільних підручників з української мови та літератури Олександр Авраменко. Цього року, за 15 хвилин після прочитання, правильність написання диктанту можна було перевірити самостійно — текст оприлюднили на сайтах суспільного мовника: UA: Українське радіо та UA: Cуспільне мовлення.

фото Олега Клименка